У 2026 році українські банки можуть почати активніше впроваджувати європейські фінансові правила. Йдеться насамперед про підготовку до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це не означатиме переходу країни на євровалюту – йдеться суто про банківські платежі. Також очікується створення реєстру рахунків і сейфів фізосіб та зміну підходів до фінансового моніторингу, передають Патріоти України.
Відповідні норми передбачає законопроєкт № 14327, внесений до Верховної Ради 23 грудня 2025 року. Документ має привести українське законодавство у відповідність до стандартів ЄС і вимог Європейської платіжної ради. Втім, документ ще перебуває на розгляді і може зазнати змін. Про основні положення поточного варіанту документу OBOZ.UA розповів віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов.
Що зміниться у разі прийняття “закону про SEPA”
Зона SEPA передбачає єдині підходи до банківських платежів у євро. Зокрема, у ній повністю ліквідовано різницю між внутрішніми та зовнішніми операціями в євровалюті. В основному це стосується звичайних банківських переказів та використання платіжних продуктів на смартпристроях. Систему було створено ще в 2007 році після відповідного рішення Європарламенту.
Перекази в євро можуть стати швидшими і дешевшими
Після повноцінного приєднання до SEPA платежі в євро між Україною та країнами ЄС проводитимуться за єдиними стандартами. Тож, для українців-фізосіб і вітчизняного бізнесу:
- міжнародні перекази в євро можуть подешевшати за рахунок зменшення комісій;
- час проведення операцій скоротиться з одного-двох банківських днів до кількох годин (в окремих випадках майже миттєво);
- українським компаніям буде простіше працювати з європейськими партнерами – гроші надходитимуть швидше.
З’явиться єдиний реєстр банківських рахунків і сейфів
Той самий законопроєкт передбачає створення державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Адмініструвати його планують через Міністерство фінансів.
У реєстрі не буде інформації про залишки коштів або рух грошей. Передбачено зберігання базових даних – IBAN, назва банку, ПІБ власника рахунку.
Щодо сейфів, то фіксувати планується лише факт користування (хто, в якому банку і на який термін). Передачі чи зберігання даних про вміст сейфів не передбачено.
Для звичайних клієнтів правила користування рахунками та сейфами не змінюються. Однак держава отримає структуровану систему обліку – подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС.
Запровадять нові підходи до фінмоніторингу
Законопроєкт не запроваджує нових масових лімітів для громадян і не змінює чинний ліміт обов’язкового фінмоніторингу (400 тис. грн). Однак він може суттєво змінити механіку перевірок і швидкість доступу до даних.
Так, після створення єдиного реєстру банківських рахунків органи фінмоніторингу зможуть швидше встановити, в яких банках особа має рахунки. Тобто зменшиться час на запити між установами, а перевірки підозрілих операцій можуть проводитися оперативніше.
Фінансовий моніторинг переказів у євро буде здійснюватися за європейськими стандартами. Це передбачає уніфіковані формати даних, сумісність із платіжними системами ЄС, а також стандартизовані вимоги до ідентифікації клієнтів.
Загалом фінмоніторинг і надалі буде базуватися не лише на сумі операції, а на аналізі поведінки клієнта. Після гармонізації з нормами ЄС банки більше покладатимуться на автоматичні алгоритми ризик-аналізу, перевірки зможуть запускатися через нетипову фінансову поведінку, а не лише через великі суми.
“Якщо пояснювати простими словами, фінмоніторинг стає “розумнішим”, а не жорсткішим. Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для більшості людей та бізнесу нічого не зміниться: звичайні платежі, як і раніше, проходитимуть без затримок”, – пояснив Мамедов.
Крім того, компанії уразі зміни законодавства зобов’яжуть уважніше ставитися до розкриття інформації про кінцевих власників. Законопроєкт посилює відповідальність за подання неповних або недостовірних даних. У результаті банки матимуть чіткішу картину структури бізнесу своїх клієнтів. Очікується, що це зменшить ризики у фінансовій системі.
Україна не переходитиме на євро
Як уже пояснював Мамедов, про відмову від гривні та перехід на євровалюту в законопроєкті взагалі не йдеться. А скуповувати валюту, сподіваючись запастись нею перед змінами, не варто.
“Точно не йдеться про відмову від гривні. Отже, громадянам не варто нервуватися, скуповуючи євро”, – пояснив банкір.
Також не очікують відмови України від гривні заради євро й аналітики “Мінфіну”, які пояснювали: у такому разі країна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.
