З боку Білорусі зберігається ризик провокацій у напрямку Києва та західних областей України, а також спроб тиску на логістичні маршрути, подібних до тих, що вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це в ефірі Media Center Ukraine заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, наголосивши, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною, а оцінка загроз потребує постійного моніторингу та готовності до різних сценаріїв розвитку подій.
За словами Демченка, українські прикордонники фіксують, що ризики провокацій з білоруського напрямку не зникають і можуть набувати різних форм — від інформаційного та психологічного тиску до потенційних військових або диверсійних дій. Він підкреслив, що такі дії можуть бути спрямовані як у бік столиці України, так і на західні області, де розташовані важливі логістичні маршрути, через які здійснюється постачання військової та гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки, за його словами, можуть становити інтерес для потенційних провокацій, оскільки їх порушення здатне впливати на загальну стійкість системи забезпечення країни.
Окремо речник ДПСУ нагадав, що подібні сценарії вже реалізовувалися у перші місяці вторгнення Росії, коли білоруська територія використовувалася як один із плацдармів для наступальних дій та ракетних ударів по Україні. Тоді саме північний напрямок став одним із найбільш напружених, що змусило Україну терміново зміцнювати оборону на кордоні та перекидати додаткові сили для стримування потенційного прориву. На цьому тлі нинішні оцінки українських військових базуються на досвіді тих подій і враховують можливість повторення або адаптації подібних сценаріїв.
Демченко наголосив, що Україна повинна виходити з найгірших варіантів розвитку ситуації, оскільки безпекова обстановка в регіоні залишається нестабільною. За його словами, готовність до реагування є ключовим фактором стримування будь-яких потенційних загроз, а прикордонна служба разом з іншими складовими сектору безпеки постійно посилює контроль на всіх ділянках кордону. Він також зазначив, що головним принципом залишається здатність діяти на випередження, враховуючи як військові, так і гібридні інструменти впливу, які можуть застосовуватися з боку союзників Росії.
На тлі цих заяв раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв про кілька можливих сценаріїв розвитку війни, які розглядає Росія, зокрема щодо потенційного розширення бойових дій у північному напрямку та спроб залучення Білорусі до активніших дій проти України. Українська влада неодноразово наголошувала, що Мінськ залишається важливим елементом безпекової архітектури регіону через політичну та військову залежність від Москви, що робить його територію потенційно використаною у військових цілях.
Водночас Білорусь продовжує проводити спільні військові навчання з Росією, включно з елементами стратегічного та ядерного планування, що викликає занепокоєння у сусідніх країн і посилює увагу до північного кордону України. Офіційний Мінськ періодично звинувачує Україну в нібито порушеннях повітряного простору безпілотниками, однак Київ відкидає ці звинувачення, наголошуючи на їх безпідставності та політичній мотивації.
Аналітики Інституту вивчення війни при цьому зазначають, що наразі не спостерігається ознак формування ударних угруповань для наземного вторгнення з території Білорусі, однак не виключають використання її інфраструктури для ракетних чи повітряних ударів по території України. Таким чином, білоруський напрямок залишається одним із потенційно небезпечних, але не активних фронтів.
На політичному рівні ситуація також залишається напруженою. У відповідь на заяви Мінська командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді різко відреагував на звинувачення білоруської сторони щодо українських дронів і заявив про наявність потенційних цілей на території Білорусі, якщо звинувачення та погрози продовжаться. У відповідь самопроголошений президент Олександр Лукашенко зробив низку заяв про можливі «дзеркальні заходи» проти України, що ще більше підвищило рівень риторичної напруги між сторонами.
На цьому тлі лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що Лукашенко фактично перебуває у повній залежності від Кремля і не ухвалює самостійних рішень у питаннях безпеки та зовнішньої політики. За її словами, Білорусь дедалі більше втрачає ознаки суверенного суб’єкта, перетворюючись на інструмент реалізації інтересів Росії в регіоні.
У підсумку ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається складною та багаторівневою, де поєднуються військові загрози, політичні заяви та інформаційні кампанії. Українські силові структури продовжують уважно відстежувати будь-які зміни обстановки, виходячи з необхідності оперативного реагування на можливі провокації та забезпечення безпеки північного напрямку.
