У ніч на 16 липня російські війська завдали чергового балістичного удару по Києву. Вибухи пролунали близько першої години ночі практично одразу після оголошення повітряної тривоги. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них – дитина. Найбільших руйнувань зазнали Дарницький та Святошинський райони столиці, де виникли масштабні пожежі на складських та адміністративних об’єктах. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій із перших хвилин працювали на місцях влучань, ліквідовуючи займання та допомагаючи постраждалим.
За інформацією ДСНС, перші вибухи в Києві пролунали близько 01:00. Повітряна тривога була оголошена буквально за хвилину до удару, після чого у столиці пролунала серія повторних вибухів. За даними військових та місцевої влади, Росія застосувала балістичні ракети, які стали причиною руйнувань цивільної інфраструктури одразу у двох районах міста.
Найсерйозніші наслідки зафіксовано у Дарницькому районі. Тут внаслідок ракетного удару спалахнула масштабна пожежа в адміністративно-складській будівлі. Крім того, загорілися припарковані поруч вантажні автомобілі та ще одна складська споруда. Вогонь охопив значну площу, однак рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати займання. Саме в Дарницькому районі загинули двоє людей. Ще двоє отримали поранення, серед постраждалих – дитина.
Не менш напружена ситуація була у Святошинському районі столиці. Там внаслідок влучання виникла пожежа в одноповерховому складському приміщенні. Вогонь вдалося локалізувати, після чого рятувальники продовжили розбір конструкцій та обстеження території на предмет можливих нових осередків займання. За попередньою інформацією, у цьому районі поранення дістали троє людей.
Станом на ранок 16 липня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про двох загиблих та шістьох постраждалих у столиці. Водночас мер Києва Віталій Кличко вранці зазначав, що на той момент було відомо про двох загиблих і п’ятьох поранених. Різниця у цифрах пояснюється тим, що інформація про постраждалих уточнювалася безпосередньо під час ліквідації наслідків атаки.
ДСНС оприлюднила фотографії з місць ударів. На них видно повністю охоплені полум’ям складські будівлі, пошкоджені вантажні автомобілі, обгорілі конструкції та роботу пожежно-рятувальних підрозділів. На місцях влучань працювали десятки рятувальників, спеціальна техніка, медики та інші екстрені служби, які займалися ліквідацією пожеж і перевіркою територій на наявність людей під завалами.
Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що всі профільні служби були оперативно залучені до ліквідації наслідків атаки. Одразу після вибухів розпочалося обстеження пошкоджених об’єктів та оцінка масштабів руйнувань. Через пожежі на складських приміщеннях рятувальникам довелося працювати в умовах сильного задимлення, щоб не допустити поширення вогню на сусідні будівлі.
Ця атака стала вже шостим ракетним ударом по Києву від початку липня. Протягом останніх тижнів Росія регулярно застосовує по українській столиці як балістичні ракети, так і ударні безпілотники, намагаючись уразити як об’єкти інфраструктури, так і промислові райони міста. За оцінками української влади, інтенсивність таких атак останнім часом лише зростає.
У Міністерстві оборони Росії традиційно заявили, що удар нібито був спрямований по військових та промислових об’єктах, пов’язаних із виробництвом безпілотників. Водночас українська сторона повідомляє, що наслідків зазнали цивільні складські та адміністративні приміщення, а також загинули мирні жителі.
На тлі чергового удару українська влада знову наголосила на критичній необхідності посилення протиповітряної оборони. Останніми днями президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна працює із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та запасів ракет-перехоплювачів для захисту великих міст від балістичних атак.
Ліквідація наслідків нічної атаки тривала впродовж усього ранку. Рятувальники продовжували розбирати пошкоджені конструкції, перевіряти приміщення та остаточно ліквідовувати окремі осередки займання. Правоохоронці документують наслідки удару як черговий воєнний злочин Росії, а спеціальні служби встановлюють остаточний масштаб руйнувань і збитків, завданих цивільній інфраструктурі столиці.
