Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.
Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.
«Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.
Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.
Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.
Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.
Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.
Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.
Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.
Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.
За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».
Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.
Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.
Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.
Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.
Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.
Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.
Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».
Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.
Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.
Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.
