В Україні почали скорочувати працівників: Хто в зоні ризику та що буде із зарплатами

В Україні через російські атаки, руйнування підприємств та фінансові труднощі бізнесу почалися скорочення персоналу, а кількість вакансій у вересні 2026 року зменшилася на 15% порівняно з минулим роком. Експерти попереджають, що найближчими місяцями знайти високооплачувану роботу може стати складніше, а зростання зарплат – сповільнитися, хоча дефіцит водіїв, робітничих і технічних спеціалістів зберігатиметься, передають Патріоти України.

Про це пише “Мінфін” із посиланням на представників бізнесу, кадрових експертів та статистику сервісів із пошуку роботи. Якщо раніше головною проблемою роботодавців була нестача спеціалістів, то тепер до неї додалися скорочення робочих місць та зменшення кількості вакансій.

Чому в Україні почали звільняти працівників

Однією з головних причин скорочення персоналу стали масштабні руйнування українських підприємств унаслідок російських атак. За останні місяці пошкоджень зазнали логістичні комплекси, склади, супермаркети, автозаправні станції та виробничі потужності.

Для бізнесу це означає не лише прямі збитки через втрату майна. Знищення складів або виробничих приміщень може призводити до зупинення роботи, втрати товарних запасів, розриву логістичних ланцюгів та необхідності витрачати значні кошти на відновлення. У таких умовах підприємства змушені переглядати витрати, зокрема й на оплату праці.

За інформацією, наведеною медіа скорочення робочих місць торкнулися, зокрема, “Епіцентру”, Fozzy та “Укрзалізниці”. При цьому масштаби й причини кадрових змін у кожній компанії відрізняються. Зокрема, повідомляється, що через російські атаки “Епіцентр” втратив близько 7 тисяч робочих місць.

Торговельна група Fozzy також заявила про вимушене скорочення частини працівників офісних підрозділів, зокрема IT-напряму. У компанії пояснили рішення тим, що війна дедалі сильніше впливає на її діяльність. Складна ситуація спостерігається і в металургійній галузі.

За словами радника Конфедерації роботодавців України та директора Інституту професійних кваліфікацій Родіона Колишка, окремі підприємства змушені зупиняти виробничі процеси та переводити персонал у режим простою. Водночас простій не означає автоматичного звільнення, трудові відносини можуть зберігатися, хоча фактичні доходи працівників здатні зменшуватися.

Проблема полягає ще й у тому, що зупинення великого підприємства впливає не лише на його безпосередніх працівників. Від роботи промислових гігантів залежать транспортні компанії, постачальники, ремонтні служби, логістичні оператори та інші суміжні підприємства.

Кількість вакансій скоротилася: де ситуація найскладніша

Перші ознаки погіршення ситуації вже відображаються у статистиці сервісів пошуку роботи. За даними профільного порталу, у вересні 2026 року роботодавці розмістили 82 533 вакансії. Для порівняння, у вересні 2025 року їх було 96 873. Отже, за рік кількість пропозицій роботи скоротилася приблизно на 15%.

У вихідних даних Чернігів згадується двічі з різними показниками, тому для точного порівняння використано окремо наведене значення 12%. Водночас зменшення кількості вакансій не обов’язково означає таке саме скорочення чисельності зайнятих.

Частина роботодавців може тимчасово призупиняти найм, відкладати відкриття нових посад або не шукати заміну працівникам, які звільнилися. Проте для людей, які саме зараз шукають роботу, результат схожий, пропозицій стає менше, а конкуренція за найбільш привабливі посади може посилюватися.

Експерти припускають, що у жовтні ситуація може залишатися складною через продовження російських атак та фінансові проблеми підприємств. Однак остаточні висновки щодо масштабів скорочень можна буде зробити після появи повної статистики за місяць.

Кого можуть звільняти насамперед

Найбільші ризики виникають у тих сферах, де компанії можуть скоротити адміністративні витрати, об’єднати функції кількох працівників або тимчасово відмовитися від окремих проєктів. За оцінками експертів, під загрозою можуть опинитися:

• офісні працівники та адміністративний персонал;
• менеджери середньої ланки;
• маркетологи, PR-фахівці та окремі IT-спеціалісти;
• працівники торгівлі й логістики;
• виробничий персонал підприємств, що скорочують або зупиняють діяльність.

Водночас це не означає, що представників усіх перелічених професій очікують масові звільнення. Ризики залежать насамперед від фінансового стану конкретного роботодавця, його місцеперебування та здатності продовжувати роботу під час війни.

Наприклад, маркетингові відділи компаній, які скорочують витрати, можуть зменшуватися. Натомість підприємства, які продовжують розширювати продажі або виходити на нові ринки, можуть і надалі потребувати таких спеціалістів.

Схожа ситуація і в IT. Скорочення окремих підрозділів великих компаній не свідчить про однакові тенденції в усій галузі. Окремою проблемою залишається безпека робочих місць. Через ризики обстрілів частина працівників прагне перейти на дистанційний формат роботи, а роботодавці не завжди можуть забезпечити таку можливість.

Чому роботодавці продовжують скаржитися на дефіцит кадрів

Попри скорочення вакансій, український ринок праці все ще відчуває гостру нестачу працівників у багатьох галузях. Причина полягає у структурному дисбалансі, адже спеціалісти, які шукають роботу, не завжди мають кваліфікацію, потрібну підприємствам. Крім того, попит на працівників і кількість кандидатів суттєво відрізняються залежно від регіону.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначає, що в Україні одночасно існують незадіяна робоча сила та гострий дефіцит кадрів в окремих секторах економіки. Найскладніше знайти персонал підприємствам у виробництві, будівництві, сільському господарстві, фармації та логістиці.

Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко розповів, що особливо гостро нестача працівників відчувається у східних регіонах. За його словами, підприємствам бракує не лише пекарів, технічних спеціалістів і водіїв, а й керівників середньої ланки та директорів.

Подібну ситуацію описують і представники інших галузей. Голова концерну “Ярослав” Олександр Барсук зазначив, що дефіцит водіїв продовжує посилюватися, попри підвищення зарплат. Проблема стосується і молодих спеціалістів. Підприємства дедалі активніше залучають студентів професійно-технічних закладів, пропонують практику та намагаються підготувати працівників самостійно.

Проте роботодавці стикаються з ризиком втрати молодих кадрів через виїзд за кордон. У результаті підприємства змушені витрачати додаткові ресурси на навчання нових співробітників, а вже підготовлені спеціалісти можуть залишати роботу.

Які професії залишаються найбільш затребуваними

За інформацією Державної служби зайнятості, найбільший дефіцит спостерігається серед кваліфікованих робітників. Роботодавці активно шукають водіїв, швачок, електромонтерів, слюсарів, токарів, операторів верстатів із програмним управлінням, столярів, кухарів та пекарів.

Значна потреба зберігається також у медичних працівниках, зокрема медсестрах, лікарях, фармацевтах і психологах. За даними служби, станом на 1 вересня 2026 року на Єдиному порталі вакансій налічувалося близько 236 тисяч пропозицій роботи, це на 3% менше, ніж роком раніше.

Загалом, за наведеними даними, у вересні на кожних 10 потенційних претендентів припадало 14 вакансій. Проте ситуація в окремих областях суттєво відрізнялася. У Києві співвідношення становило 17 вакансій на 10 претендентів. Водночас для Львівської, Дніпропетровської та Київської областей у матеріалі наведено лише по дві вакансії на 10 кандидатів.

У Миколаївській, Сумській та Херсонській областях кількість претендентів удвічі перевищувала кількість вакансій, а на Донеччині у шість разів. Навіть за загального дефіциту працівників знайти роботу в окремих регіонах може бути значно складніше.

Що буде із зарплатами українців

Протягом 2026 року заробітні плати в Україні продовжували зростати. Однією з головних причин була конкуренція роботодавців за дефіцитних спеціалістів.

За наведеними даними Державної служби зайнятості, у січні-липні середня зарплата штатних працівників перевищувала 30 тисяч гривень, це приблизно на 6 тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас рівень оплати праці суттєво відрізнявся залежно від галузі.

Протягом року оклади в багатьох компаніях збільшилися на 10-15%. Особливо активно зарплати підвищували металургійні, аграрні та IT-підприємства. Додатковим чинником стали вимоги щодо рівня оплати праці для бронювання військовозобов’язаних працівників.

Однак тепер ситуація може змінитися. Через руйнування виробничих потужностей, збільшення витрат та скорочення діяльності частина роботодавців може втратити можливість регулярно переглядати оклади. Перші ознаки уповільнення вже з’явилися, за наведеними даними, у серпні середня зарплата в Україні зменшилася на 1,1% порівняно з липнем.

Водночас одного місячного зниження недостатньо, щоб говорити про тривалу тенденцію до падіння зарплат. На середній показник впливають сезонність, премії, зміна структури зайнятості та інші чинники. Проте експерти попереджають, що в разі подальшого погіршення економічної ситуації темпи підвищення зарплат можуть суттєво сповільнитися.