В Україні продовжує зростати кількість пам’яток та закладів культури, пошкоджених або зруйнованих унаслідок російської агресії. Станом на кінець серпня 2026 року Міністерство культури зафіксувало 2138 постраждалих об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури. Лише за останній місяць до статистики додалося ще 148 об’єктів культурної спадщини та 15 закладів культури.
У Міністерстві уточнюють важливий нюанс: місячне збільшення не означає, що всі 148 пам’яток були пошкоджені саме протягом серпня. До оновленої статистики входять як нові руйнування, так і раніше не враховані випадки, інформацію про які вдалося отримати із запізненням. Це означає, що реальна картина втрат встановлюється поступово.
Із 2138 постраждалих об’єктів культурної спадщини 192 мають статус пам’яток національного значення, 1753 — місцевого значення, ще 193 є щойно виявленими об’єктами культурної спадщини. Повністю зруйнованими наразі вважаються 47 об’єктів: одна пам’ятка національного значення, 44 місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти.
Найбільшу групу серед постраждалих становлять пам’ятки архітектури. Мінкульт зафіксував 694 такі об’єкти. Ще 458 одночасно належать до пам’яток архітектури й містобудування. Пошкоджено також 405 пам’яток історії, 290 археологічних об’єктів, 98 об’єктів, які поєднують ознаки історичної, архітектурної та містобудівної спадщини, та десятки пам’яток монументального мистецтва й інших категорій.
Найбільших втрат за кількістю зафіксованих випадків зазнала Донецька область — 369 об’єктів культурної спадщини. На Харківщині пошкоджено або зруйновано 358 пам’яток, на Херсонщині — 304. Четверту позицію займає Київ із 272 постраждалими об’єктами. В Одеській області Мінкульт нарахував 212 таких випадків, у Запорізькій — 115.
Особливе занепокоєння викликають удари по об’єктах, пов’язаних зі Світовою спадщиною ЮНЕСКО. У серпні нові пошкодження були зафіксовані на території історичного центру Одеси. Нові влучання також сталися у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. У Запорізькій, Сумській і Херсонській областях зафіксовані повторні удари по пам’ятках, які вже були пошкоджені раніше.
Окремо Україна пережила серйозний удар по одному зі своїх найвідоміших історичних комплексів у червні 2026 року. У ніч проти 15 червня внаслідок російської атаки постраждала Києво-Печерська лавра, яка входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Значних пошкоджень зазнав Успенський собор: було пошкоджено дах та конструктивні елементи споруди, а наслідки посилили пожежа й вода, яку використовували під час ліквідації займання. ЮНЕСКО публічно засудила цей удар.
Не менш масштабними є втрати культурної інфраструктури. Від початку повномасштабного вторгнення Мінкульт зафіксував 2640 пошкоджених або зруйнованих закладів культури. З них 569 знищені повністю, що становить близько 21% усіх постраждалих установ. Такі руйнування зафіксовані вже у 359 територіальних громадах — це приблизно чверть усіх громад України.
Найбільше постраждали клуби, будинки культури та подібні установи. Загалом пошкодження отримали 1310 клубних закладів — майже половина всієї постраждалої культурної інфраструктури. Із них 285 знищені, ще 1025 пошкоджені. Найбільші втрати цього типу припадають на Донецьку, Харківську та Сумську області.
Друга найбільш постраждала категорія — бібліотеки. Від російської агресії постраждали 913 бібліотек, причому 233 із них зруйновані повністю, а ще 680 отримали пошкодження. Найбільша концентрація втрат бібліотечної мережі також припадає на східні та південні регіони, де бойові дії й обстріли є найінтенсивнішими.
Війна завдала значної шкоди й мистецькій освіті. Пошкоджено або зруйновано 195 мистецьких шкіл та інших профільних навчальних закладів: 25 із них знищені повністю, 170 — пошкоджені. Ще 139 випадків стосуються музеїв і галерей, серед яких 20 установ зруйновані та 119 пошкоджені.
Також у статистику увійшли 56 театрів, кінотеатрів і філармоній, чотири з яких знищені. Постраждали 14 парків і зоопарків, три цирки, одна кіностудія в Києві та дев’ять заповідників.
У Мінкульті водночас прямо попереджають, що фактичний масштаб руйнувань може бути значно більшим. Майже вся територія Луганської області, а також значні частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишаються тимчасово окупованими. Через відсутність доступу українські фахівці не можуть провести повний огляд пам’яток та культурних установ на цих територіях.
Тому дані Мінкульту не варто сприймати як остаточний реєстр усіх культурних втрат України. Це кількість випадків, які держава вже змогла документально зафіксувати. Після деокупації населених пунктів статистика може суттєво зрости.
Окремий моніторинг веде ЮНЕСКО. Методологія міжнародної організації відрізняється від українського обліку: ЮНЕСКО самостійно перевіряє окремі повідомлення, зіставляючи інформацію з кількох джерел, зокрема використовуючи супутникові знімки. Станом на 29 липня 2026 року організація підтвердила пошкодження 545 культурних об’єктів в Україні, серед яких 156 релігійних споруд, 281 будівля історичного або мистецького значення, 43 музеї, 33 пам’ятники, 22 бібліотеки, п’ять археологічних об’єктів і п’ять архівів. Цю цифру не слід прямо порівнювати зі статистикою Мінкульту, оскільки йдеться про різні методики підрахунку.
Українська влада паралельно намагається перейти від документування збитків до системного відновлення. Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна повідомила, що Україна розвиває Український фонд культурної спадщини та залучає до нього міжнародних партнерів. До ініціативи вже долучилися 11 країн, а обсяг залученої підтримки становить близько 4,3 млн євро.
Фонд уже перейшов до практичного фінансування. Перший грант отримав Мистецький Арсенал для проведення протиаварійних робіт після російського удару. Серед наступних пілотних напрямів Мінкульт називає відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, створення механізму швидкого реагування на нові руйнування та облаштування безпечних музейних фондосховищ.
Міжнародні партнери фінансують і конкретні аварійні роботи. ЮНЕСКО, наприклад, запустила окремі програми для стабілізації постраждалих культурних об’єктів в Одесі, а також для невідкладних робіт в Успенському соборі Києво-Печерської лаври після червневого удару.
Значення таких програм виходить далеко за межі відбудови окремих будівель. Втрата пам’ятки, музею чи архіву може бути незворотною: разом із фізичними спорудами можуть зникати оригінальні предмети, документи, архітектурні деталі та історичні нашарування, які неможливо відтворити навіть за наявності достатнього фінансування.
Саме тому одним із ключових завдань залишається швидка фіксація пошкоджень та аварійна консервація. У випадку частково зруйнованих історичних споруд затримка ремонту може призвести до подальшої деградації конструкцій через опади, мороз, перепади температури та інші природні фактори. ЮНЕСКО вже звертала увагу на таку проблему в Одесі, де деякі об’єкти після первинних пошкоджень продовжують руйнуватися через тривалий вплив зовнішнього середовища.
Оновлена статистика Мінкульту таким чином показує не лише масштаб уже завданої шкоди, а й темпи її зростання. Навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення перелік пошкодженої культурної спадщини продовжує поповнюватися, а частина пам’яток зазнає повторних ударів.
Станом на кінець серпня держава документально підтвердила вже 2138 пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури. Проте остаточний масштаб втрат стане зрозумілим лише після отримання доступу до окупованих територій та повної інвентаризації пам’яток.
