Сили оборони України 2 вересня та в ніч проти 3 вересня завдали серії ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. Серед уражених цілей Генеральний штаб ЗСУ назвав десантний катер БК-16 у Севастополі, мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Красуха-4», пункт управління безпілотниками, склади БпЛА та боєприпасів, а також об’єкти на російському військовому полігоні.
Однією з найпомітніших цілей став швидкісний транспортно-десантний катер БК-16 проєкту 02510, який перебував у тимчасово окупованому Севастополі. У Генштабі підтвердили саме факт ураження судна, однак наголосили, що ступінь завданих йому пошкоджень ще встановлюється. Тобто говорити про повне знищення катера наразі передчасно.
БК-16 призначений для швидкого перевезення та висадки десанту, зокрема на необладнане узбережжя, а також для патрулювання та протидиверсійних завдань. Катер має довжину близько 16 метрів і повну водотоннажність приблизно 20,5 тонни. Його штатний екіпаж складається з двох осіб, а на борт він може брати до 19 військовослужбовців десанту. Судна такого типу можуть оснащуватися кулеметами та гранатометним озброєнням.
Ще однією важливою ціллю у районі Севастополя стала російська мобільна станція радіоелектронної боротьби «Красуха-4». За повідомленням Генштабу, комплекс також був уражений під час операції.
«Красуха-4», яка має індекс 1РЛ257, є російським комплексом РЕБ дальньої дії. Його завданням є придушення бортових радіолокаційних систем літаків і вертольотів, а також радіолокаційного обладнання безпілотників. Комплекс також може створювати перешкоди для інших систем зв’язку та радіоелектронного обладнання.
Ураження таких систем має значення насамперед для роботи української авіації та безпілотних платформ. Російські засоби РЕБ використовуються для ускладнення навігації, зв’язку та роботи радіолокаційного обладнання українських дронів і літальних апаратів. Водночас Генштаб поки не повідомляв, чи була «Красуха-4» повністю знищена або лише пошкоджена.
Ще один удар Сили оборони завдали по російському пункту управління БпЛА в районі Мар’їного на тимчасово окупованій території Криму. Йдеться про інфраструктуру, яка використовується для координації та управління безпілотними системами противника. Ступінь пошкодження цього об’єкта також уточнюється.
Операція не обмежувалася Кримом. На тимчасово окупованій частині Донеччини українські військові уразили склад безпілотників російського підрозділу у Желанному. Ще одна ціль була атакована в районі Іловайська — там, за даними Генштабу, під удар потрапив склад боєприпасів.
Крім того, Сили оборони повідомили про ураження російських об’єктів на полігоні «Восточный» у районі Новопетрівки Запорізької області. Детального переліку об’єктів на цьому полігоні та наслідків атаки військове командування наразі не розкриває.
Таким чином, остання операція охопила одразу декілька типів російської військової інфраструктури: морську платформу, систему радіоелектронної боротьби, пункт управління безпілотниками, склади БпЛА й боєприпасів та об’єкти на військовому полігоні.
У Генштабі підкреслюють, що оцінювання результатів ударів триває. Саме тому офіційні повідомлення наразі використовують формулювання «уражено», а не «знищено» щодо БК-16, «Красухи-4» та частини інших цілей.
Удари по російській військовій інфраструктурі в Криму відбуваються регулярно. Зокрема, 13 серпня Сили оборони повідомляли про ураження у Севастополі російської радіолокаційної станції «Небо-У». За даними Генштабу, така РЛС використовується для виявлення та супроводу повітряних цілей, включно з літаками, крилатими та балістичними ракетами.
На початку серпня українські військові також заявляли про серію ударів по російських об’єктах у Криму, серед яких був склад морських дронів, об’єкти радіоелектронної розвідки Чорноморського флоту РФ, ремонтна база та логістичні об’єкти.
Такі операції мають комплексний характер. Ураження катерів скорочує можливості Росії діяти у прибережній зоні та використовувати легкі морські платформи для транспортування військових. Удари по системах РЕБ і радіолокаційних станціях послаблюють здатність російських військ виявляти та придушувати українські безпілотники. Знищення або пошкодження складів, зі свого боку, ускладнює забезпечення військових підрозділів боєприпасами й дронами.
Нові удари відбуваються на тлі високої інтенсивності бойових дій на фронті. За зведенням Генштабу на ранок 3 вересня, протягом попередньої доби відбулося 215 бойових зіткнень. Російська армія завдала 98 авіаційних ударів, застосувала 353 керовані авіабомби, понад 10,6 тисячі дронів-камікадзе та здійснила майже три тисячі обстрілів українських позицій і населених пунктів. Найбільш інтенсивні бої фіксувалися на Покровському та Костянтинівському напрямках.
За окремим ранковим повідомленням Генштабу, російські війська за добу втратили ще близько 1320 військових, 69 артилерійських систем, п’ять реактивних систем залпового вогню, дві системи ППО та значну кількість безпілотників і автомобільної техніки. Ці цифри є оцінкою українського Генерального штабу й незалежно в режимі реального часу не верифікуються.
У випадку з ударами 2–3 вересня остаточні результати також можуть стати відомі пізніше, після отримання додаткових даних розвідки. Наразі офіційно підтверджено ураження щонайменше шести типів цілей у Криму, Донецькій та Запорізькій областях.
Особливу увагу привертає комбінація ударів по БК-16 та «Красусі-4» в районі Севастополя. Одночасне ураження морського компонента та системи РЕБ потенційно впливає одразу на кілька складових російської оборони окупованого Криму — від захисту узбережжя до протидії українським безпілотникам.
Разом з атакою на пункт управління БпЛА та склади безпілотників це свідчить, що однією з цілей операції було послаблення російської безпілотної та радіоелектронної компоненти. Водночас точний склад сил і засобів, які Україна використовувала для цих ударів, Генштаб не розкриває.
