Ранок 30 вересня у Києві почався незвично навіть для міста, яке майже щодня живе під загрозою ракетних і дронових атак. Столицю накрила щільна сіро-біла імла, яка різко погіршила видимість на дорогах, а на окремих пунктах моніторингу одночасно зафіксували погіршення якості повітря. The Washington Post описала це явище буквально як «туман війни»: продукти горіння після російських ударів змішалися з вологою в атмосфері й за безвітряної погоди опустилися ближче до землі.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, однією з причин незвичної імли стали залишки диму та сажі, що накопичилися після серії російських ударів по Києву та області. В атмосфері встановився антициклон, вітер практично був відсутній, тому повітря не перемішувалося належним чином, а завислі частинки не розсіювалися. За таких умов продукти горіння, які раніше піднялися у вищі шари атмосфери, могли знову опуститися вниз.
У The Washington Post зазначають, що близько 7-ї ранку видимість у столиці на окремих ділянках впала майже до нуля. Водії вмикали фари, а пішоходи намагалися прикривати обличчя від важкого повітря. Сам по собі осінній туман для Києва не є аномалією, однак цього разу до природної вологи додався значний обсяг частинок диму та сажі, які накопичилися після недавніх пожеж.
Йдеться, зокрема, про наслідки ударів по складах, інфраструктурі поблизу Центрального залізничного вокзалу, а також по об’єктах Національної академії наук. У попередні дні над містом неодноразово здіймалися великі стовпи диму після влучань російських ракет і реактивних безпілотників.
Саме поєднання двох факторів — високої вологості та великої кількості дрібних частинок у повітрі — й могло створити настільки щільну завісу.
На окремих моніторах показники різко злетіли
The Washington Post наводить показник одного з датчиків на Кудрявській вулиці поблизу Лук’янівки: він зафіксував значення 201, що відповідає небезпечному для здоров’я рівню забруднення за шкалою якості повітря. Водночас інші станції в місті демонстрували нижчі показники, тобто забруднення було нерівномірним і суттєво залежало від району.
КМДА того ж ранку повідомила про погіршення стану атмосферного повітря у Подільському та Святошинському районах. Станом на 8:30 на стаціонарному пункті на вулиці Турівській, 28 індекс якості повітря становив 86, що місто класифікувало як високий рівень забруднення. Мешканцям рекомендували зачинити вікна, обмежити перебування надворі та, за можливості, використовувати очищувачі повітря.
Водночас ситуація в різних районах могла сильно відрізнятися. Це важливо, оскільки один локальний датчик не описує якість повітря в усьому Києві. Частина моніторів могла фіксувати значно нижчі концентрації забруднювачів навіть у той самий час.
«Ненька інфо» напередодні вже писала про різке погіршення повітря в столиці після серії атак. У матеріалі зазначалося, що густий смог складався із природного туману, диму та дрібнодисперсної сажі, а найгірше повітря фіксували в районах, де ліквідовували великі пожежі.
«Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів
Чому сажа посилює туман
Метеорологи пояснюють: дрібні тверді частинки можуть виступати своєрідними «ядрами конденсації». Молекули води осідають на них, після чого формуються мікроскопічні краплі.
Тобто дим не обов’язково «створює» туман із нуля. Однак коли у повітрі одночасно багато вологи та сажі, туман може ставати щільнішим, темнішим і довше триматися біля поверхні.
У випадку Києва ситуацію додатково посилила практично повна відсутність вітру. За нормальних умов повітряні потоки швидше розсіюють продукти горіння. Але за стійкого антициклону забруднювачі можуть накопичуватися у приземному шарі.
Український гідрометеорологічний центр при цьому визнає, що повної картини процесів у вертикальних шарах атмосфери зараз немає.
Оксана Скляр з Укргідрометцентру розповіла The Washington Post, що з 2022 року Україна не проводить у Києві регулярні спостереження за допомогою метеорологічних аеростатів через війну. Через це фахівцям складніше точно визначити, як забруднення розподілялося у різних шарах атмосфери.
Напередодні Київ пережив масштабний удар
Незвична імла виникла на тлі одного з найпотужніших російських ударів по Києву та області наприкінці вересня.
У ніч проти 30 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та майже дві сотні безпілотників. Основним напрямком атаки стала Київщина. Повітряні сили повідомляли про знищення або подавлення більшості цілей, однак влучання зафіксували на багатьох локаціях.
«Вогняний дощ над Київщиною»: Росія кинула в атаку ракети та майже дві сотні безпілотників
За даними Reuters, удари були спрямовані, зокрема, проти енергетичної інфраструктури. У Києві та області виникли аварійні відключення електроенергії, були пошкодження інфраструктури та житлових об’єктів. Загалом по Україні внаслідок атаки загинули люди, серед них дитина.
«Ненька інфо» також повідомляла про серію нових ударів по столиці вже після масованої атаки: у Солом’янському районі горіли приміщення багатоповерхівки та автомобілі, а на Оболоні виникла масштабна пожежа у складських приміщеннях.
Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий
У попередні дні удари також спричиняли пожежі на промислових, складських і цивільних об’єктах. Окремим наслідком такого обстрілу стало локальне погіршення якості повітря у Броварському районі, де після пожежі на складі моніторинг виявив незначне перевищення концентрації аміаку безпосередньо поблизу місця займання.
Забруднення після ударів — окрема небезпека війни
Дим після великих пожеж — це не лише неприємний запах.
Під час горіння будівель, автомобілів, пластику, пального, будівельних матеріалів та промислової продукції в атмосферу можуть потрапляти дрібнодисперсний пил, продукти неповного горіння та інші потенційно шкідливі речовини.
Особливе значення має пил PM2.5 — частинки розміром до 2,5 мікрометра. Через малий розмір вони здатні проникати глибоко в дихальну систему. Саме тому під час різкого погіршення якості повітря мешканцям рекомендують скорочувати час перебування надворі та тримати вікна зачиненими.
«Ненька інфо» раніше окремо розбирала екологічні наслідки ракетних і дронових ударів: пожежі після влучань можуть забруднювати не лише повітря, а й ґрунт та воду продуктами горіння, дрібним пилом і токсичними сполуками.
Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців
До обіду імла розсіялася — але ненадовго
До кінця ранку 30 вересня ситуація почала покращуватися. Сонце прогріло приземний шар повітря, туман поступово розсіявся, а видимість у Києві відновилася.
Однак спокій тривав недовго.
The Washington Post описує, що приблизно перед 11-ю ранку у столиці знову було чути стрілянину по безпілотнику, після чого пролунали нові вибухи й над містом знову піднявся стовп диму.
Ця деталь найкраще показує особливість нинішньої ситуації: екологічні наслідки попередньої атаки ще не встигли повністю зникнути, як почалася наступна.
Тому густий туман 30 вересня став не просто метеорологічним явищем. У Києві він буквально поєднав природну осінню погоду з наслідками війни — вологою, безвітрям, димом і сажею від численних пожеж після російських ударів.
