Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.
Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.
Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.
Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.
Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.
Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.
Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.
Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.
Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.
У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.
Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.
Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.
Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.
За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.
Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.
При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.
Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.
Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.
