Унаслідок російського авіаудару по Ізюму Харківської області 29 жовтня загинули п’ятеро працівниць місцевої філії Центру контролю та профілактики хвороб. Усі вони після звільнення міста від російської окупації повернулися на роботу, власноруч розчищали зруйновані приміщення та відновлювали лабораторії. Російська авіабомба обірвала їхні життя просто на робочому місці. Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило імена загиблих і розповіло історії жінок, які присвятили багато років турботі про здоров’я людей.
Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на Міністерство охорони здоров’я України та «Українську правду. Життя».
Трагедія сталася вдень 29 жовтня, коли російські війська атакували Ізюм керованими авіабомбами. Один з ударів припав на п’ятиповерхову будівлю, в якій працювала Ізюмська філія Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Внаслідок влучання частина будівлі обвалилася з п’ятого до першого поверху. Під завалами опинилися працівники установи, які на той момент перебували на своїх робочих місцях.
Рятувальники проводили пошукову операцію, розбираючи уламки зруйнованого приміщення. Зрештою підтвердилася загибель п’ятьох жінок. Ще 14 людей зазнали поранень.
Через трагедію 31 жовтня в Ізюмській громаді оголосили День жалоби.
Майже через тиждень після удару Міністерство охорони здоров’я розповіло про загиблих працівниць та їхній внесок у відновлення медичної інфраструктури міста.
Після деокупації Ізюма у вересні 2022 року ці жінки були серед тих, хто повернувся до зруйнованої установи та почав відновлювати її роботу.
Вони прибирали уламки, виносили вибите скло, розчищали приміщення та поступово відновлювали лабораторне обладнання. Попри складні умови й постійну загрозу російських обстрілів, фахівчині продовжували працювати, щоб забезпечувати санітарний та епідеміологічний контроль у громаді.
Серед загиблих — Вікторія Прокопенко, яка присвятила медичній сфері 36 років свого життя.
Ще зі шкільних років вона мріяла стати лікаркою, а згодом очолила санітарно-гігієнічну лабораторію. Колеги згадують Вікторію як висококваліфіковану фахівчиню, добру й чуйну людину, яка завжди відповідально ставилася до своєї справи.
3 листопада жінці мало виповнитися 59 років. До свого дня народження вона не дожила лише п’ять днів. У Вікторії залишилися чоловік, донька та онук.
Ще однією жертвою російського удару стала Юлія Довженко. Майже 38 років вона працювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії та присвятила професії більшу частину свого життя.
За словами колег, Юлія завжди була готова допомогти іншим, відзначалася доброзичливістю та відповідальністю.
2 листопада їй мало виповнитися 57 років. У жінки залишилися чоловік, син, дві онуки та сестра.
Унаслідок авіаудару загинула також Валентина Прус, яка з 2021 року працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії.
Хоча її професійний шлях у цьому колективі був коротшим, колеги згадують Валентину як уважну та відповідальну працівницю, яка сумлінно виконувала свої обов’язки.
Жінці було 55 років. У неї залишилися чоловік і донька.
Серед загиблих — Анжела Прохорцева, бухгалтерка установи, яка після деокупації міста повернулася до виконання своїх обов’язків.
У день російського удару вона розмовляла телефоном із колегами обласного центру. Під час розмови співробітники почули характерний свист авіабомби та звуки спроби жінки врятуватися.
Після цього телефонний зв’язок раптово обірвався.
Анжелі було 54 роки. Без матері залишилися дві доньки.
П’ятою загиблою стала Олена Грищенко, яка працювала прибиральницею службових приміщень.
Вона щодня дбала про чистоту лабораторій і належні умови для роботи медичних фахівців. До колективу Олена приєдналася порівняно нещодавно, однак швидко стала його невіддільною частиною.
На момент загибелі їй було 58 років.
У Міністерстві охорони здоров’я наголосили, що ці п’ятеро жінок не лише виконували повсякденну роботу, а й зробили важливий внесок у відновлення системи громадського здоров’я на деокупованій території.
Лабораторії центрів контролю та профілактики хвороб проводять дослідження, необхідні для моніторингу інфекційних захворювань, перевірки якості води та інших чинників, що можуть впливати на здоров’я населення.
Для Ізюма, який пережив російську окупацію та масштабні руйнування, відновлення роботи таких установ мало особливе значення.
Після звільнення міста у 2022 році місцеві медики та працівники лабораторій фактично відбудовували систему надання послуг у громаді, значна частина інфраструктури якої була пошкоджена або знищена.
Однак навіть після деокупації Ізюм продовжує потерпати від російських атак. Через близькість до лінії фронту місто регулярно зазнає ударів керованими авіабомбами та безпілотниками.
За даними місцевої влади, лише з 29 жовтня до 4 листопада російські війська щонайменше сім разів атакували Ізюм. За цей період загинули шестеро людей, ще 56 отримали поранення. Пошкоджень зазнали понад 150 будинків та об’єкти енергетичної інфраструктури.
Авіаудар 29 жовтня став одним із найтрагічніших епізодів цієї серії обстрілів.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни.
Колектив Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб висловив співчуття рідним загиблих та вшанував пам’ять колег.
Жінки, які повернулися до Ізюма після окупації, щоб відновити роботу лабораторій і допомагати своїй громаді, загинули внаслідок нового російського удару. Їхні імена — Вікторія Прокопенко, Юлія Довженко, Валентина Прус, Анжела Прохорцева та Олена Грищенко — назавжди залишаться в історії міста.
