Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.
Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.
Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.
Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.
Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».
При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.
Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.
Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.
Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.
Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.
Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.
Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.
Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».
Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.
Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.
І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.
У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.
